Может ли быть что доброе из Донецка? Так и хочется задать такой почти евангельский вопрос, читая публикации об особенностях Донецкой топонимики. Особенное недоумение вызывает поведение ряда дончан, которые, не удосужившись разобраться в ситуации, сразу ополчаются против города, в котором живут. Согласен, ругать Донецк нынче модно. На человека, который отстаивает право дончан на иное мнение принято смотреть искоса.
Все началось с публикации известного, уважаемого и нашим проектом, украинского журналиста Вахтанга Кипиани «Донецкий привет от Сталина», в котором он рассказал об особенной улице Ульриха в Донецке. Это небольшая тихая улица в Калининском районе нашего города. На ней, в частности, находится городской дерматологический диспансер. Вахтанг Кипиани утверждает, что улица названа в честь одного из ближайших помощников Сталина – Василия Васильевича Ульриха. Именно этот человек немало сделал для разворачивания масштабных репрессий на территории СССР.
Посмотрим документальные источники. Книга 1969 года «Площади, проспекты и улицы Донецка» утверждает, что улица носит имя чехословацкого ученого-минералога Франтишека Ульриха, который был профессором Пражского университета. Увы, чешская Википедия о нем умалчивает. Но благодаря пользователям социальной сети Фейсбук мы нашли немного информации об этом человеке. Вполне возможно, что минералог Ульрих занимался исследованием горных пород. Этого мы точно не знаем. Зато известно, что в 1941 году за свою антифашистскую деятельность он был арестован и погиб в застенках гестапо. Его трагическая судьба известна и достойна нашей памяти.
Улица Ульриха, Донецк, 2013
Скажите, неужели этот человек не мог быть удостоен чести быть увековеченным на карте Донецка? Или Донецк может ассоциироваться исключительно с подонками? Что думаете, дончане?
- Денис Лапин, специально для «Донецк: история, события, факты»
Ці прокляті назви не приберуть поки нами правлять випускники Вищих партійних шкіл, колишні комуністи, які пересіли з КПСС в Партію Регіонів. «Просвіта» кожний рік подає Заяви про декомунізацію Донеччини цим колишнім КПССівцям. Наші заяви навіть не розглядаються на комісіях, не то щоб на сесіях відповідних рад. Міняються керівники, а суть їх політики не міняється. Ось 20 грудня 2012 р. відкрили музей Василя Стуса в бібліотеці імені Крупської(??!!). Ще й картину там повісили, де Стус разом з Хрущовим. Це ПОВНИЙ ДЕБІЛІЗМ сьогоднішньої влади. «Просвіта» зареєструвала Заяву про переіменування бібліотеки, але цього не станеться, бо для сьогоднішньої влади, як і для тієї влади, яка його замордувала, Василь Стус не Герой УКраїни, а рецидивіст.Про це власне і написав Сергій Богачов в своєму блозі на сайті Новості Донецка. Подаю позаминулорічне звернення:
Голові Донецької обласної державної адміністрації
Анатолію Михайловичу Близнюку
Голові Донецької обласної ради
Андрію Володимировичу Шишацькому
Донецькому міському голові
Олександру Олексійовичу Лук’янченку
Голові Громадської Ради при Донецькій обласній державній адмністраціі
Володимиру Порфірійовичу Кіпеню
ЗАЯВА
щодо очищення м. Донецька та Донецької області
від комуністичної тоталітарної символіки
Вже майже за рік Україна, в тому числі й Донецьк і Донеччина, зустрічатиме фінальні поєдинки європейської першості з футболу. Євро-2012 – безпрецедентна спортивна подія в історії країни, яку за попередніми оцінками, відвідає більше мільйона вболівальників з усього світу.
В зв’язку з проведенням Євро-2012 на Донеччині, виникає ситуація, що приїдуть люди з країн, в яких давно подолані наслідки тоталітаризму та авторитаризму і втілення їх в предмети матеріальної культури (пам’ятні знаки), а також увічнення системою топоніміки( назви населених пунктів, районів, міст тощо) і іншої символіки. Тоталітарний комуністичний режим здійснював в Україні численні порушення прав людини.Це були індивідуальні та масові вбивства і страти, смерть у концентраційних таборах, голодомори, депортації, катування, примусова праця та інші форми масового фізичного терору, переслідування з етнічних або релігійних мотивів, порушення свободи совісті, думки й вираження поглядів, порушення свободи преси, а також відсутність політичного плюралізму.
На Донеччині зокрема за 20 років незалежності не проводилося серйозної системної роботи з фіксації, вивчення та засудження злочинів комуністичного минулого. Навпаки символи тоталітарного та комуністичного режимів в Донецькій області законсервовані, а деколи і реставруються, як це сталось з грандіозним пам’ятником Леніну в м. Єнакієво під час приїзду Президента України Віктора Януковича на вшанування 90-річчя космонавта Берегового.
20 років тому в Україні була змінена тоталітарна, комуністична система на демократичну, а система символів не змінилася.
Це безумовно європейцями, представниками цивілізованого світу буде сприйнято як дикунство і предмет засудження, що безумовно позначиться і на економічних показниках проведення Євро-2012 та іміджі України в світі.
Це безумовно копроментує Донеччину і вважаємо невідкладною і
дуже нагальною, гострою проблемою — ліквідацію тоталітарного минулого на Донеччині, керуючись резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи «Про заходи, спрямовані на ліквідацію спадку колишніх комуністичних тоталітарних режимів».
Імперське і комуністичне правління ні у кого не питало згоди на перейменування назви сіл і міст, вулиць, привласнення потрібних для режиму імен вулицям, площам, фабрикам, заводам, лікарням, бібліотекам, та іншим установам і т.д. В Донецьку приблизно 2 200 вулиць, імена окремих людей носять близько 950 вулиць, 500 вулиць мають прокомуністичні і проімперські назви і лише 41 вулицю названо на честь діячів української культури і української держави. Тут і коментувати нічого.
Необхідно негайно повернутись до історичних назв, а також деяким вулицям привласнити нові імена. Наприклад, вулицю ім. Артема краще назвати просто «Першою лінією». Скажіть, будь ласка, яке відношення Горький або Калінін мали до нашої обласної клінічної лікарні, яке відношення Н.К. Крупськая мала до обласної бібліотеки або Кіров до дитячої бібліотеки? Подібних безглуздостей багато.
З дев’яти районів міста Донецька «непартійна назва» тільки у Київського. Я неодноразово (останній раз в січні 2004 року, який було оголошено Донецькою обласною радою(голова Борис Вікторович Колесніков) та Донецькою обласною державною адміністрацією( голова Анатолій Михайлович Близнюк) Роком духовності в Донецькій області) пропонувала розпочати очищення Донеччини, зокрема м. Донецька, від комуністичної тоталітарної символіки. Пропонувала 8 районам дати такі імена: Будьонівський район назвати Козацьким( це нарешті буде початком реалізації в Донецькій області планів, передбачених постановою Ради Міністрів УРСР №911 від 18 вересня 1965 року, яка передбачала увічнення в пам’ятних знаках та пам’ятниках запорізького козацтва в Донецькій області), Ворошиловський –Центральним( в даному випадку виконати волю громади, бо саме таку назву вибрала громада на референдумі в березні 1991 році) , Калінінській – Кальміуським або Лівобережним, Кіровський – Рутченківським, Петровський – Свято-Вознесенським, Пролетарський – Чулковським або Чумаковським, Куйбишевський – Смоляниновським і Ленінський – Юзовським.
Деякі пам’ятники: В.І. Леніну (їх тільки в Донецьку декілька десятків), Ф. Дзержинському, В.В. Куйбишеву, С.М. Кірову, Г.І. Петровському, Артему, С.М. Буденному необхідно демонтувати і перевезти в сквер біля краєзнавчого музею міста, створивши там «Музей комунізму» та відкривши для туристів екскурсійний маршрут для ознайомлення з цими символами, як ознакою тоталітарного мистецтва тоталітарної комуністичної епохи, а також цивілізаційного відношення до пам’ятників. Художньої цінності вони не представляють ніякої.
Переіменувати також площі в м. Донецьку:
імені Леніна;
імені Дзержинського;
імені Бакинських комісарів та інші.
Переіменувати вулиці в м. Донецьку:
імені Артема
імені Постишева
Ленінський проспект
Проспект імені Ілліча
імені Кірова
імені Петровського
імені Куйбишева та інші.
Зняти, як це зробив Донецький музично-драматичний український театр ім. Артема, з установ назви:
З обласної бібліотеки ім’я Н.К. Крупської
З обласної дитячої бібліотеки ім’я С. Кірова
З національного медичного університету ім’я Горького і т. далі.
З членів Громадської Ради при Донецькій обласній державній адмністраціі прошу створити Ініціативну групу, яка б разом з держадміністрацією, Донецькою міською радою, істориками, краєзнавцями, дослідниками Донеччини дала нову оцінку історії ери комунізму на Донеччині, чітко відмежувавшись від злочинів тоталітарних комуністичних режимів, однозначно їх засудила та склала графік ліквідації символів тоталітарного та комуністичного режимів як в Донецьку так і в Донецькій області.
Член Громадської Ради при Донецькій
обласній державній адмністраціі
Помічник-консультант народного депутата
України П.М.Мовчана Марія Василівна Олійник
заст. голови ДОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка,
заступник голови Конгресу Українських Націоналістів,
голова Донецької обласної організації Конгресу
Українських Націоналістів
Додаток:
1.Заява №1/01-04 від 14.01.2004 про очищення Донеччини від комуністичної символіки
83001, м. Донецьк, пр. Грінкевича 6, кв. 42 , ел. пошта: ruta@irismedia.org;
mvol@i.ua (067) 757-17-07, (095) 335-11-65, (062) 337-23-48
16 травня 2011 року
ИзменитьМашенька, Ленин грамотно знал 6 языков, а Вы украинским толком пользоваться не умеете.
ИзменитьА Ющенко, Ющенко не выходец КПСС?
Кому вы нафиг нужны со свомим завялениями идиотов.
Вы лучше создавайте сами и называйте по-настоящему, по-украински — от этого больше пользы будет. А так — огороды свои переименовуйте всем отделом.
Большевики топтали самодержавное, мы растопчем большевистское, потомки поплюют на наше фантазёрство. Это в генах?!
ИзменитьТалибы взорвали древние монументы Будд. Македонский крушил памятники Дарию… Сталин удалял с фоток вчера почитаемого соратника Бухарина и сатрапа Ежова; Хрущов — Сталина; Брежнев — Хрущова… Чем наша Маша отличается от коммунистов, которых ненавидит? Те же мерзкие замашки на прошлое, на историю. Пусть итог подведут потомки через пару сотен годиков на трезвую голову. Учебники истории 5005 г. облизывали Ющенко и «оранж. револ.», а теперь книги переиздали и о дармовых банкетах в палатках — молчок.
Простите, коль непонятно изложил — мысли переполняют.
fendonin50 — Вам 50 лет? Маша нам не о том говорит.
ИзменитьМаша призывает ненавидеть большевиков и весь руководящий аппарат СССР. А следом и народ, построивший нашу Державу.. Ей невдомек о происходящем за 70 лет в СССР. Ведь главное — ее волнует, как и Вас, — кто кого по жопе гладил, Сталин Берию или Гитлер Геринга.
Отсидись, — за тебя все решат предки.
Мысль ваша ясна. Согласен, что ненависть ко всему советскому выглядит по меньшей мере глупо. «Люди ненавидят. Надо же что-нибудь делать. «, — В. Гюго
Изменитьтак это ж в честь барабанщика металлики))
ИзменитьБьюсь об заклад, Вахтанг уверен, что в Донецке все едят детей
ИзменитьДетей, не детей, но напрягают люди, уверенные в том, что если в Донецке что-то есть, то это обязательно что-то плохое. И из всех Ульрихов для улицы в Донецке Кипиани выбрал самого кровожадного. Думаю, что у него какая-то фобия связанная с этим регионом. Такая себе донбассофобия
ИзменитьЯ тоже хочу поругать Донецк. Почему даунбасцы не едут в другие города не поучают как называть улицы, переименовывать уч. заведения, не бросаються камнями в болельщиков гостей, не бьют инородцев, не громят синагоги, зачем лечат в ожеговом центре и травмоталогии всех кого непопадя ,а ещё этот театр оперный один из лучших в Украине проблемы с билетами , а ещё эта филармония им. москаля Прокофьева. Кому это надо.Есть много хороших дел например на 9 мая побить ветеранов, облить зелёнкой кого нибудь, пожарить яичницу на вечном огне ещё москаль Сафронов привез свои картины в первый день я не попал ездиют тут всякие.
ИзменитьКогда уже уберут проклятые коммунистические названия улиц: Буденного, Кирова, Постышева, Орджоникидзе, М. Ульяновой? Когда прекратится бепредел с ул. Ленина, пр. Ильича, пр. Ленинский (да здесь вообще ими перепутаться можно)? Вахтанг негодуе! Жить не по лжи — так победим!!!
ИзменитьПо мне, так не в справочниках бы это искать. Вот сейчас я живу на Титова. НА первом или одном из первых домов висит табличка, в которой написано, кто этот человек и почему он достоин того, чтобы его именем назвали улицу. До этого я жил на Лебединского. До сих пор с уверенностью не могу сказать, в честь кого названа улица. Только на днях в результате этой с Кипиани, я снова заинтересовался темой. В интернете нашёл только физика с такой фамилией. В стране и городе, где школьники путают Ленина с Гитлером, а Сталин может оказаться футболистом, неплохо бы таблички, как на Титова, почаще развешивать.
ИзменитьКстати, а проспект Титова полностью называется проспектом Германа Титова
ИзменитьЯ бы не сбрасывал со счетов справочники. Например,
Владимир Константинович Лебединский (1868–1937) — советский физик и радиотехник. (http://infodon.org.ua/street/l…. Без справочников эта информация бы до нас не дошла
ИзменитьЯ вовсе не против справочников, и о том, как проспект Титова правильно называется, я тоже знаю. Но было бы здорово, имхо, чтобы история просто и доступно встречалась людям в повседневной жизни
ИзменитьДоступность истории — это хорошо. Но, люди всё же должны своей историей интересоваться. Чего,у нас не наблюдается в общей массе. Повесь ты хоть 100 табличек, безразличный человек будет ходить мимо 20 лет и не заметит ее
ИзменитьТут есть над чем помыслить. Каждый ли прочитает справочники? И если фамилия многопланово понимаемая (примитивный пример: «ул. Иванова»), то справедливо уточнить инициалы или, как часто уточняют: «профессора…», «полярника….» и т.п.
ИзменитьПредставляю себе: улица «минеролога Францишека Ульриха». Но, для однозначности это наилучший выход. Можно привести примеры из донецкой топонимики, когда подобные уточнения отпадали: проспект генерала Гурова (генерал со временем отпал), кинотеатр им. Т.Г. Шевченко (отпали инициалы).
ИзменитьДостаточно: «Фр. Ульриха», есть ведь ул. Профессоров Богославских, моих знакомых. Ул. Алексея Толстого, Ермолая Жукова…
Изменить